Природні зони України. Рослинний і тваринний світ
Природна зона – це велика ділянка земної поверхні з однаковою погодою впродовж року, подібними ґрунтами, рослинами та тваринами. На погоду зони найбільше впливає кількість тепла, а також форми її поверхні та віддаленість від полюсів, океанів, пустель. Від зміни температури впродовж року залежить багатство рослинного світу зони. А оскільки рослини є кормом для тварин, то це впливає й на різноманітність тваринного світу.
Територія України простягається на декілька природних зон: мішаних лісів, лісостепу, степу, Українських Карпат та Кримських гір. У горах природні зони змінюються від підніжжя до вершин.
Зона мішаних лісів займає північну частину України. Вона дуже багата на озера болота та річки. Завдяки значній кількості опадів річки цієї зони повноводні.
У лісах рослини ростуть ярусами. Верхній – дерева, середній (підлісок) – кущі, нижній – трави та гриби. Тут поширені дерева: сосна та дуб звичайні, граб, береза, липа, осика, клен, вільха; підлісок: ожина шипшина, барбарис, ліщина, малина, брусниця, чорниця; трав’янисті: підсніжник, пролісок, ряст, анемона, конвалія, фіалка, купина, сон-трава, папороть, копитняк, звіробій, деревій, валеріана, ромашка, іван-чай. У мішаних лісах багато грибів.
У зоні мішаних лісів різноманітний тваринний світ. Тут водяться травоїдні: зубр, лось, олень благородний, козуля, заєць миші; хижі: вовк, лисиця, рись, тхір чорний, куниця лісова; всеїдні: дика свиня, борсук, білка, їжак. Біля водойм живуть бобри, видри, ондатри; на узліссях: гадюки, ящірки; а мешканцями водойм є вужі, жаби, тритони, риба.
У зоні мішаних лісів є всі необхідні умови для життя птахів (солов’ї, зозулі, шпаки, мухоловки, лелеки, сірі журавлі, кулики, лебеді, рябчики, глухарі, тетеруки, сірі сови, дятли).
Територія, на якій чергуються ділянки лісу і степу, називається лісостеповою зоною. Природні умови цієї зони сприятливі для росту та розвитку дикорослих та багатьох культурних рослин. У цій зоні переважно трапляються ділянки листяних лісів, в яких живуть тварини, що поширені й в зоні мішаних лісів.
Далі на південь від лісостепу знаходиться безлісна територія – степова зона. Ця зона не багата на опади, а гарячі суховії та холодні вітри руйнують родючий шар ґрунту. Тут ростуть переважно трав’янисті рослини, а дерева й кущі зустрічаються лише на берегах водойм та в балках. Навесні в степу розпускаються півники, гіацинти, крокуси, горицвіт, тюльпани, півонії, маки. Улітку з’являються полин, типчак, ковила.
Більшість тварин степу має жовто-сіре забарвлення і живе в норах: бабаки, ховрахи, хом’яки, миші, тушканчики, лисиці, тхори, борсуки. В норах дрібних звірів селяться плазуни: гадюка та черепаха степові, ящірки прудкі. Поширені степові птахи: дрохва, стрепет, жайворонок степовий, перепілка, журавель степовий, кібчик, орел та лунь степові, боривітер. У степах безліч комах: метеликів, жуків, сарани, коників.
Південний берег Криму – це смуга суходолу (від 1 до 12 км) між Кримськими горами і Чорним морем. Тут на погоду істотно вливають Кримські гори, які захищають узбережжя від холодних вітрів, та Чорне море, бо його прохолода зменшує літню спеку суходолу, а взимку, віддаючи тепло, зігріває повітря над узбережжям.
Природні умови сприятливі для росту і розвитку рослин: ялівцю та плюща деревовидних, дуба пухнастого, скипидарного та суничного дерев, кипариса, пальм, магнолії, кедру ліванського, лавру.
Тваринний світ багатий метеликами, жуками, кониками, бабками, джмелями. Деякі рідкі види занесені до Червоної книги України: метелик – бражник мертва голова, жуки – турун кримський і вусач альпійський. Мешкає багато птахів: корольки, мухоловки, солов’ї, дрозди, чайки, баклани, качки, орли, яструби, соколи-сапсани. Водяться жаби, ящірки (зокрема безнога – жовтопузик), змії.
Українські Карпати – це гори, утворені кількома гірськими хребтами, тут випадає найбільше опадів.
На схилах гір, біля підніжжя, росте листяний ліс утворений дубом, грабом, липою, кленом, буком. Вище з’являються ялиця, смерека і ліс стає мішаним. Підлісок утворює малина, ліщина, ожина, шипшина. На узліссях багато лікарських рослин, а під деревами багато грибів: білих підберезників, підосичників, маслюків опеньків. Піднімаючись вище, мішаний ліс переходить в хвойний. З’являється модрина, а ґрунт під деревами вкритий мохами. На галявинах ростуть брусниця та чорниця. Вище хвойні ліси змінюють чагарники із сосни гірської ті ялівцю. За ними розкинулись полонини вкриті трав’янистими рослинами.
У Карпатах водяться: звірі – ведмідь бурий, кіт лісовий, рись, олень благородний, заєць борсук, білка; птахи – лелека чорний, орел, беркут, шишкар ялиновий, змієїд, тетерук, рябчик, строкатий та чорний дятли, чорна і чубата синиці; плазуни і земноводні – саламандра плямиста, притон карпатський, полоз лісовий, ящірка живородна, жаба прудка і квакша; риба – форель. Лише тут трапляються: білка та глухар карпатські, полівка снігова.
Кримські гори лежать між степовою зоною та Чорним морем. Вони є вологим «островом» у сухому Криму.
На схилах гір, біля підніжжя, росте ліс з дуба пухнастого і ялівцю високого, зустрічаються суничне дерево та фісташка. У підліску росте – ялівець колючий, шипшина, вовчі ягоди, кизил, плющ. Третій ярус складають: підсніжники, крокуси, гіацинти, глуха кропива, жовтець роздільний, борщівник пухнастий, аденофора кримська (занесені до Червоної книги). Вище з’являються дуб скельний та сосна кримська, а в підліску – жасмин, терен колючий. Ще вище панують граб та бук із сосною кримською. На вершинах розкинулись яйли (столеподібні луки), на яких ростуть: ковила, типчак, шавлія, костриця, стоколос, осока, чебрець, еспарцет.
На положистих схилах, у лісах, водяться олень благородний, козуля, а на крутих – муфлон. Також зустрічаються заєць-русак, куниця кримська, лисиця кримська гірська, ласка, борсук, дика свиня, їжак, кажани. Живе багато птахів: сойка кримська, дятел строкатий, синиця чорна, шишкар ялиновий, сип білоголовий, гриф чорний, орлан-білохвіст. Водяться рідкісні рептилії та земноводні: полоз леопардовий, ящірка скельна, гекон кримський, ропуха зелена, черепаха болотна. Також рідкісні комахи: богомол, турун кримський, вусач альпійський.
Для збереження природного різноманіття в усіх природних зонах створено заповідники і національні парки, які мають особливий режим природокористування.