Формування території України у складі Радянського Союзу (1921-1991 р.)

Зазнавши поразки у війні з Польщею, згідно Ризького мирного договору 1921 р., більшовикам довелось поступитися на її користь північно-західними землями України (Західна Волинь, Полісся, Холмщина). У цих кордонах Україна проіснувала до вересня 1939 р.

В 1932 р. було сформовано 7 областей: Вінницька, Дніпропетровська, Київська, Одеська, Сталінська (з 1961 р. – Донецька), Харківська, Чернігівська.

В 1934 р. столицю України перенесено з Харкова до Києва.

Протягом 1937 – 1939 рр. було утворено ще 8 областей: Ворошиловградська (з 1990 р. – Луганська), Житомирська, Запорізька, Кам’янець-Подільська (з 1954 р. – Хмельницька), Кіровоградська, Миколаївська, Полтавська, Сумська. Таким чином їх стало 15.

У вересні 1939 р. Червона Армія увійшла до західних українських земель. Було утворено 6 областей: Волинська, Дрогобицька (з 1959 р. – в складі Львівської), Львівська, Рівненська, Станіславська (з 1962 р. – Івано-Франківська), Тернопільська. В червні 1940 р. частини Червоної Армії вступили в Чернівці, Хотин і Аккерман і вийшли на нові кордони з Румунією. Північна Буковина і Південна Бессарабія утворили в складі УРСР відповідно Чернівецьку та Аккерманську (Ізмаїльську) області, після чого Їх стало 23.

В 1940 р. Молдавська АСРР вийшла зі складу (з 1924 р.) України.

В 1944 р. утворено Херсонську область.

В 1945 р. до УРСР приєднано Закарпаття і утворено Закарпатську область.

В 1954 р. утворено Черкаську область.

В 1954 р. скасована Ізмаїльська область, її райони ввійшли до складу Одеської області.

В 1954 р. Кримська область передана зі складу РРФСР до УРСР.