Однією з головних складових економіки України є сільське господарство. Продукція галузі забезпечує внутрішні потреби країни й експортується на міжнародні ринки. Сільське господарство є первинною ланкою агропромислового комплексу (АПК), а разом із харчовою та деякими галузями легкої промисловості становлять його основу.

Складовими сільського господарства є рослинництво (вирощування зернових, технічних, кормових культур, картоплярство, садівництво тощо) і тваринництво (скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво, інші напрямки)

Розвиток сільського господарства залежить від природно-географічних і соціально-економічних умов. Загалом дуже сприятливі агрокліматичні та ґрунтово-земельні умови мають зональний розподіл. Тому в Україні виділяють три сільськогосподарські зони: Полісся, лісостепову та степову, а також два гірські регіони: Карпатський і Кримський. На їх фоні, склалися азональні приміські території, які забезпечують продуктами харчування міста та міські агломерації. До соціально-економічних чинників розвитку галузі належать забезпеченість трудовими ресурсами, особливості землеволодіння, аграрна політика держави.