Легка промисловість об‘єднує галузі, що спеціалізуються на виробництві тканин, одягу, взуття, предметів галантереї, а також технічних тканин для інших галузей.

Підприємства галузі орієнтуються на трудові (переважно жіночі) ресурси, споживача та сировину. У сучасних умовах усе більшу вагу для розміщення підприємств набуває транспортний фактор.

Підприємства трикотажної, швейної, шкіряної і взуттєвої галузей виробляють верхній одяг, білизну, взуття і тому тяжіють до ринків збуту (Київ, Львів, Харків, Одеса, Житомир), якими є великі міста.

Недостатньо розвинена конопляно-джутова промисловість (канати, шнури) повністю працює на привізній сировині (підприємство – в Одесі).

Вироби із хутра в основному надходять із підприємств невеликих міст – Тисмениці (Івано-Франківська обл.), Балти (Одеська обл.), Жмеринки (Вінницька обл.), а також Харкова.

Загалом галузь розвинена недостатньо. Основні її проблеми - необхідність перепрофілювання бавовняних комбінатів на виробництво лляних та інших тканин, забезпеченість підприємств власною сировиною, заміна та модернізація застарілих виробництв.