Антарктида
Антарктида
Рельєф. Заледеніння. Клімат. Флора і фауна. Вивчення Антарктиди
Антарктида (від грец. αντι - проти та грец. αρκτικος - північний)) - континент у південній півкулі навколо географічного південного полюса, омивається Атлантичним, Індійським та Тихим океанами. Займає 10% поверхні Землі, там розташовані 90% світових запасів льоду, в яких сконцентровано 70% прісної води на Землі.
Загальна площа поверхні - 13 900 000 км², без шельфових льодовиків 12,6 млн. км² звуженням між морем Веделла (Атлантичний океан) і морем Росса (Тихий океан).
Рельєф
Антарктида ділиться на Східну (близько 10 млн. км²) і Західну з Антарктичним півостровом, різні за своєю геологічною будовою: Східна Антарктида і велика частина - докембрійська Антарктична платформа, облямована більш пізніми складчастими утвореннями, Західна Антарктида - Каледонська плита й Андійський складчастий пояс (антарктичний півострів і прилягаючі до нього райони). 99,5% поверхні прикриває материковий лід товщиною до 4776 м (середня товщина 1880 м), який піднімається до 4010 м (в середньому до 2040 м); решту займають гірські пасма, нунатаки і так звані оази; найвищий континент, до 5140 м (масив Вінсона) в горах Елсверта, в Західній Антарктиді; шельфові льодовики Росса, Фільхнера та інші творять льодові бар'єри. Південний полюс лежить на висоті близько 2800 м.
Заледеніння
Більша частина поверхні Антарктиди (понад 95%) вкрита льодовиковим щитом потужністю до 1500-3000 м. Вільна від льоду поверхня становить лише 4,5% площі материка. Це незначні прибережні ділянки суходолу ("оазиси") і найвищі гори. Поверхня льодовика розбита численними тріщинами й провалами.
Встановлено, що в ряді місць Антарктиди ложе льодовика лежить нижче від рівня моря. Лід перебуває в постійному русі. Від центра Антарктиди він розтікається до її периферії (в районі обсерваторії "Мирний" швидкість руху льоду 30-45 м за рік) і круто обривається в бік моря, утворюючи високі льодові стіни-бар'єри.
Висота найбільшого в Антарктиді льодового бар'єра Росса 45-73 м, але переважно 30-40 м. У багатьох місцях лід, що сповзає в море, утворює плаваючі припаяні до суші великі шельфові льодовики (Росса, Шеклтона та ін.) загальною площею понад 900 тис. км². Льодовики постійно обламуються і дають початок айсбергам, які виносяться на північ в океани, що омивають Антарктиду.
Клімат
Клімат Антарктиди - надзвичайно суворий. У центральних районах Антарктиди протягом року існує стійкий полярний антициклон. У літньо-осінній період на окраїнах Антарктиди спостерігається циклонічна діяльність, яка інколи поширюється і на її внутрішню частину.
Середньомісячні температури в глибині континенту від -20°C до -70°C; найвища у прибережній зоні -11,6°C (станція Оаза). В серпні 1958 на радянській станції "Восток" зафіксовано температуру -87,4°C - найнижчу температуру на Землі. Температура -40° можлива протягом усього року.
Різкі температурні контрасти між переохолодженим материком і більш теплими водами океанів зумовлюють часті й сильні вітри, які нерідко досягають ураганної сили (80-90 м/сек.). Річні суми опадів у прибережній смузі 500-600 мм, у внутрішніх районах 100-150 мм.
Флора і фауна
Органічний світ надзвичайно бідний. Незначні вільні від льоду узбережні ділянки і скелі вкриті лишайниками, водоростями, мохами; на півострові Пальмер знайдено близько десятка квіткових рослин. Зустрічаються квіткові, папоротниковидні, лишайники, гриби, водорості (в оазисах).
Фауна пов'язана з морем і зосереджена на узбережжі і узбережних островах. Представлена кількома видами птахів (пінгвіни, поморники, буревісники, альбатроси, баклани) та антарктичними тюленями.
Корисні копалини:
- кам'яне вугілля,
- залізна руда,
- слюда,
- мідь,
- свинець,
- цинк,
- графіт і ін.
На континенті знаходиться близько 40 міжнародних станцій, на яких перебувають близько 2-3 тис. чоловік.
